Чинники, які необхідно враховувати під час виявлення професійних здібностей:
-
по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;
-
другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка;
-
третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).
Знизити негативний вплив цих чинників можна тільки шляхом цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення, яке варто розпочинати ще в початковій школі, як це робиться в багатьох країнах.
Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.
Цілі профорієнтації:
- надання профорієнтаційної підтримки здобувачам освіти у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
- вироблення у здобувачів освіти свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
Завдання профорієнтації:
- одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей здобувачів освіти для розподілу їх за профілями навчання;
- забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі;
- додаткова підтримка деяких груп здобувачів освіти, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;
Складові діяльності із профорієнтації:
- розробка класних годин, рольових ігор;
- тренінгові заняття з учнями;
Основні форми профорієнтаційної діяльності:
- дискусії;
- тренінги;
- круглі столи;
- робота з батьками;
- робота з випускниками закладу;
- виставки-перегляди;
- екскурсії.
Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.
Аспекти системи профорієнтації:
- соціальний;
- економічний;
- психолого-педагогічний;
- медико-фізіологічний.
Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.
Економічний аспект — це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).
Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний – пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.
Медико-фізіологічний аспект передбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.
НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.
Професійна самосвідомість — це система уявлень особистості щодо майбутнього освітнього шляху. І мета роботи психолога полягає у створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.
Інформаційно-просвітницький напрям
Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії. Мета цього напряму — створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Це допоможе в майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.
Діагностичний напрям
Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить:
- самопізнання, дослідження учнем своїх якостей;
- оцінка учнем своїх можливостей, визначення ступеня виразності тих або інших професійно важливих якостей, що зумовлюють подальший освітній шлях.
Консультаційний напрям
Це сприяння ґрунтується на врахуванні мотивів людини, її інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.
Навчальний (або формуючий) напрям
Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:
- світ професій;
- свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.
Критерії ефективності профорієнтаційної роботи
Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:
- достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії учень не зможе зробити обґрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
- потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії – це активність, яку самостійно проявляє учень, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов’язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
- упевненість учня в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей учнів 8–9 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;
- ступінь самопізнання учня. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати учню досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості;
- наявність в учня професійно обґрунтованого плану.